Ольга Тарасова, методист (іноземні мови)

кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
та методики їх викладання ЛОІППО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛУГАНСЬКОГО ОІППО ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ З ІНОЗЕМНИХ МОВ  У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-213 від 16.04.2020 р. «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019–2020 навчального року», учителям іноземних мов рекомендується провести семестровий контроль за чотирма мовленнєвими уміннями (читання, аудіювання, говоріння, письмо) у дистанційній формі в будь-який зручний для учнів і вчителів спосіб.

У методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо викладання іноземних мов (лист МОНУ № 1/11-5966 від 01.07.2019 р. «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році») зазначено, що:

–        семестровий контроль проводиться за чотирма вміннями (аудіювання, говоріння, читання, письмо);

–        завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми та охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу;

–        завдання розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.

Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного) та оцінок контролю з чотирьох умінь.

Контроль читання спрямований на  перевірку рівня сформованості в учнів умінь і навичок з читання. Оцінюється рівень розуміння матеріалу, який читається,  уміння  узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати за контекстом значення незнайомих слів.

Для проведення контролю читання можна використовувати тексти, присвячені різним аспектам життя людини, які містять певну кількість незнайомих слів. Розуміння  прочитаного тексту перевіряється через виконання завдань: завдання з вибором правильної відповіді; завдання на встановлення відповідності (добір логічних пар); запитання з короткими відповідями (2–3 слова); установлення логічного порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; установлення зв’язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв.

В умовах дистанційного навчання матеріали для проведення контролю читання (текст / тексти та завдання для перевірки розуміння) можна надати такими способами:

–        текст і завдання до нього надіслати на електронні адреси учнів (при цьому зазначити загальний час виконання та строки надання відповідей);

–        і текст, і завдання розмістити у Google Forms;

–        надіслати на електронні адреси лише текст, а завдання перевірити за допомогою   онлайн-сервісів  (Google  Forms,  Kahoot,  Quizizz,  Classtime та ін.);

–        надіслати текст електронною поштою, а  відповіді учні надають за попередньою домовленістю з учителем у зазначений час на будь-який зручний месенджер (Viber, WhatsApp, Telegram та ін.);

–        і текстовий файл, і завдання до нього надіслати на  будь-який зручний месенджер; учні надають відповіді у зазначений час на зручний месенджер;

–        у будь-який зручний для учнів та вчителя спосіб.

Контроль аудіювання має на меті  визначити рівень сформованості в учнів умінь розуміти усне мовлення. Визначення рівня сформованості вміння сприймати мовлення на слух відбувається за допомогою таких завдань: розпізнавання зображень; поєднання зображень і текстів, узгодження зображень відповідно до тексту; запитання з короткими відповідями;  завдання з варіантами відповідей; визначення порядку подій, що відбуваються в тексті; упорядкування переплутаних речень / абзаців тексту відповідно до почутого.

Матеріалом для прослуховування можуть бути: аудіофайли; короткі відео з аудіосупроводом; аудіоповідомлення, записане вчителем, телефонна розмова з учнем.

Матеріали для контролю аудіювання можна надати такими способами:

–        матеріали для прослуховування надіслати електронною поштою; розмістити на Google-диску та надати посилання учням; розмістити у Moodle, Google Classroom та ін.; надати посилання на їх розміщення в інтернеті, надіслати через онлайн-месенджер;

–        аудіоповідомлення (запис голосу вчителя) зробити під час онлайн-конференції (Skype, Zoom) та надати посилання на завдання в Google Forms, Kahoot, Quizizz, Classtime та ін.;

–     матеріали для перевірки розуміння прослуханого надіслати на електронні адреси учнів (при цьому зазначити загальний час виконання та строки надання відповідей);

–             завдання розмістити в Google Forms, Kahoot, Quizizz, Classtime та ін.;

–        записати голосове повідомлення в будь-якому зручному месенджері, надати файл із завданням для перевірки розуміння повідомлення; відповіді учні надають за попередньою домовленістю з учителем у зазначений час на будь-який зручний месенджер (Viber, WhatsApp, Telegram та ін.);

–             у будь-який зручний для учнів та вчителя спосіб;

–      в окремих випадках контроль аудіювання можна провести під час телефонної розмови.

Обравши для проведення контролю взаємодію через месенджери, учитель повинен звернути увагу учнів на те (а потім й уважно слідкувати за процесом надання відповідей), що відповіді надаються не в груповий, а в окремий з учителем чат.

З метою запобігання перевантаження вчителя під час перевірки відповідей, наданих через онлайн-месенджери, рекомендуємо обирати цей спосіб перевірки відповідей в окремих випадках.

Контроль письма – це продукування письмового повідомлення. Виконання учнями вправ та інших завдань письмово не може бути враховане як контроль письма.

Продукування письмового повідомлення має на меті перевірити рівень сформованості в учнів використання писемного мовлення для вирішення комунікативно орієнтованих завдань, тобто вміння зафіксувати та передати письмово необхідну інформацію; уміння правильно, з урахуванням соціокультурних відмінностей,  оформлювати й писати особистий лист, вітальну листівку, оголошення, повідомлення, нотатки тощо.

Це завдання перевіряє: сформованість рівня писемної  мовленнєвої компетенції учнів; їхні лексико-граматичні навички; ступені засвоєння ними системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини;  формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок, де важливим є вміння користуватись іноземною мовою як в усному, так і в писемному спілкуванні в різних сферах; словниковий запас учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реальне життя народу, мова якого вивчається.

Для проведення контролю письма вчитель пропонує учням завдання, які вони мають розв’язати, з огляду на власний досвід і рівень писемної мовленнєвої компетенції. Завдання мають бути орієнтовані на сфери інтересів учнів, спонукати їх до письмового висловлення власного досвіду, ставлення до тих чи інших фактів або осмислення певних проблемних ситуацій, відповідати положенням чинної програми для кожного року навчання.

Форми завдань: повідомлення (записка батькам, SMS, повідомлення в месенджері), оголошення, рецепт, листівка, лист (електронний), нарис, твір, стаття в газету / журнал, відгук на повідомлення у форумі та ін.

Повідомити завдання контролю письма та отримати відповіді учнів можна в будь-який зручний для учнів та вчителя спосіб (електронною поштою, за допомогою онлайн-сервісів, у месенджерах та ін.).

Контроль говоріння спрямований на перевірку рівня сформованості навичок та вмінь іноземного мовлення за допомогою зв’язного висловлювання, зміст якого визначається запропонованою темою спілкування.

Комунікативне завдання вважається розв’язаним у разі змістової та функціональної відповідності висловлювання до ситуації, адекватності використання мовленнєвих зразків, а також нормативності мовлення учасника.

Рівень сформованості навичок та вмінь мовлення оцінюється за такими критеріями, як-от:

- повнота розкриття теми – характеризується достатнім за обсягом висловлюванням, яке відповідає зазначеній тематиці, розкриває її логічно та послідовно;

- комунікативна спрямованість – орієнтація на  висловлювання, яке повністю відповідає ситуації спілкування, передає власне ставлення учня до об’єкта висловлювання;

- інформаційна значимість – оцінюється адекватне й достатнє використання країнознавчого матеріалу, своїх знань з інших дисциплін на підтримку власних міркувань або для посилення естетичного рівня викладу;

- вимова – оцінюється за нормативний рівень вимови всіх звуків іноземної мови та правильне інтонаційне оформлення мовлення;

- лексичний запас – охоплює високу лексичну насиченість, різноманітність ужитих структур, кліше, виразів, ідіом, точність епітетів, порівнянь тощо;

- функціональна адекватність – оцінюється достатня функціональна адекватність вжитих лексичних одиниць, структур тощо;

- граматична правильність – враховується нормативне дотримання правил порядку слів у реченні, вживання інверсії, правильність утворення та адекватність вживання граматичних форм, достатня різноманітність вжитих граматичних структур.

Обсяг відповіді може бути різним, але відповідь повинна свідчити, що учень правильно розуміє тему, запитання чи спонукання й адекватно на них реагує.

Тему (теми) спілкування обирає вчитель та розробляє критерії оцінювання відповідно до програми класу.

Завдання спілкування (теми та аспекти, які учням потрібно розкрити під час спілкування) учитель може надати учням у будь-який зручний спосіб.

Відповіді вчитель може отримати:

–        під час онлайн-конференцій у Skype, Zoom;

–        під час відеозв’язку в месенджерах (Viber, WhatsApp, Google Duo та ін.);

–        за допомогою сервісу Flipgrid (зручний і для вчителя, і для учнів сервіс для створення відеовідповідей або бесід на задану тему);

–        учні записують відеоповідомлення та надсилають вчителю в будь-який зручний спосіб;

–        інші зручні для учнів і вчителя способи.

В окремих випадках контроль говоріння може бути здійснено під час телефонної розмови учня та вчителя.

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою й може бути комплексним. Наприклад, можна поєднати читання / аудіювання та письмо: розуміння тексту для читання або аудіоповідомлення можна перевірити під час письма (майже в усіх формах виконання письмових завдань за допомогою питань до тексту, що передбачають розгорнуту відповідь); поєднати аудіювання та говоріння (надати тексти для читання або аудіоповідомлення, а їх розуміння перевірити під час дискусії в онлайн-конференції або розгорнутої відеовідповіді на зазначені «відкриті» питання у Flipgrid; здійснити контроль аудіювання та говоріння під час  телефонної розмови).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛОІППО ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Ольга Тарасова – методист (іноземні мови)

кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання ЛОІППО

 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 406 від 16.03.2020 року «Про організаційні заходи для запобігання поширення короновірусу COVID-19» та з метою організації та проведення занять, а також забезпечення неперервності освітнього процесу в період карантину вчителям іноземних мов рекомендується проводити заняття в режимі дистанційної підтримки освітнього процесу.

Дистанційне навчання – це форма навчання з використанням комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію вчителів та учнів на різних етапах освітнього процесу, а також самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі.

Для організації освітнього процесу з іноземних мов у дистанційній формі вчителю необхідно:

1.      Відповідно до календарно-тематичного плану визначити теми, які учні можуть опанувати самостійно, і ті, які потребують детального опрацювання; унести відповідні зміни в календарно-тематичний план.

2.       Надати учням (батькам):

– список тем, які необхідно засвоїти під час карантину;

– завдання та терміни їх виконання;

– посилання на електронні ресурси, рекомендовані для вивчення;

– дати та час проведення вебінару (за умови проведення);

– адреса електронної пошти закладу освіти або вчителя, куди потрібно надіслати результати виконання практичної роботи.

3. Обравши відповідно до мети уроку необхідні ресурси, учителю потрібно створити матеріали до уроку, який буде містити посилання на рекомендовані ресурси (пам’ятайте, що вчитель несе особисту відповідальність за надані учням матеріали для опрацювання під час будь-якого уроку, зокрема й за дистанційною формою, і має особисто перевірити всі посилання). До матеріалів уроку потрібно додати завдання практичного спрямування, які дають можливість учням краще зрозуміти навчальний матеріал та слугуватимуть формуванню життєвих компетентностей.

4. Учитель може надати необхідні для опрацювання матеріали у вигляді тексту лекції та презентації до неї; відеолекції; відеоматеріалу, спрямованого на постановку завдання та пояснення його виконання; завдання та питання до наданих матеріалів (як у текстовій, так і у формі тесту) та розмістити їх на офіційному сайті школи, власному блозі або в інші, зручні для вчителя та учнів, способи. Про обрані способи спілкування з учнями під час карантину повідомити адміністрацію закладу освіти.

Сервіси, за допомогою яких можна організувати дистанційне навчання:

– LMS (Learning management system – система керування навчанням) – наприклад Moodle, який можна безкоштовно налаштувати на вебсервісі https://www.gnomio.com/

– Google Classroom (https://classroom.google.com/) – безкоштовний сервіс Google, за допомогою якого можна організувати дистанційне навчання з використанням сервісів Google (Диск, Форми, Документи, Таблиці, Презентації, Blogger, Youtube, Hangouts)

– Zoom (https://zoom.us/) – сервіс, за допомогою якого можна організувати безкоштовну (на 40 хвилин) онлайн-конференцію з кількістю до 100 учасників.

Також здійснити освітню взаємодію можна за допомогою онлайн-інструментів:

• електронної пошти (передавання текстів, графіків, аудіо- та відеофайлів);
• Facebook (створення закритих груп, виконання завдань, розв’язання навчальних проблем, обмін інформацією);
• Viber, WhatsApp, Telegram (створення закритих груп, виконання однакових завдань, розв’язання навчальних проблем, обмін інформацією);
•  блогів (форма спілкування, сприяє розвитку мовленнєвих навичок);
• форумів (форма спілкування, зокрема дистанційного, за наявності модератора);
• чатів (засіб оперативного спілкування; різновиди: текстовий, голосовий, аудіо- / відеочат та ін.).

Існує чимало програм, що дозволяють вчителю створити завдання перевірки знань – Classtime, Kahoot, Quzizz та інші. Більшість з таких програм мають мобільні версії, тож сам процес вирішення тестів зручний і цікавий. Усі учасники освітнього процесу при цьому мають змогу активно взаємодіяти, слідкувати за виконанням завдань, бачити коментарі й оцінювати прогрес кожного учня.

Учителям англійської мови, які викладають у початковій школі, можна використовувати аудіододатки, інтерактивні онлайн-додатки до підручників, за якими навчаються учні. У зручний для вчителя та учнів спосіб можна надіслати завдання та додати короткі відео (це можна зробити з будь-якого сучасного мобільного пристрою) з поясненням нового матеріалу, інструкціями до наданих завдань та прикладами виконання.

Також учителям, які навчають учнів початкової школи, слід пам’ятати, що «формування первинних навичок письма в 2 класі відбувається на основі відтворення зразків, заповнення пропусків у словах та реченнях, підписів малюнків, заповнення таблиць та схем словами, складання й запису речень за аналогією, написання елементарних повідомлень за зразком. Цьому мають сприяти завдання та вправи з підручника та зошита, а також діяльність, представлена у вигляді міні-проектів» (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 р. № 1/11-5966 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році»); надавати учням завдання, відповідні віковим особливостям, та не перевантажувати учнів письмовими завданнями.

Слід пам’ятати, що своєчасний зворотний зв’язок від учителя – це ключовий елемент будь-якого навчання, і зокрема дистанційного. Якщо учні не розуміють тему, виконують завдання з великою кількістю помилок, не розуміють, як виконати завдання, учителю слід надати роз’яснення, уточнювальні інструкції, навести приклади, надати додаткові матеріали, провести онлайн-консультацію.

ПЕРЕЛІК ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.      https://learnenglishkids.britishcouncil.org/?_ga=2.94319453.1994849914.1584895643-1157648501.1570524035 – різноманітні матеріали для роботи з учнями початкової школи

2.      https://learnenglishteens.britishcouncil.org/?_ga=2.174472546.1994849914.1584895643-1157648501.1570524035 – різноманітні матеріали для роботи з учнями середньої та старшої школи

3.      https://www.teachingenglish.org.uk/?_ga=2.140464755.1994849914.1584895643-1157648501.1570524035 – матеріали для вчителів англійської мови

4.      https://www.goethe.de/ins/ua/uk/spr/unt.html – матеріали для вчителів німецької мови (є матеріали для молодших школярів та для підлітків)

5.      http://elt.dinternal.com.ua/pidgo tovka-do-zno-2019 – підготовка до ЗНО–2018 з Dinternal Education

6.      http://znoclub.com/angliyska-mova.html – підготовка до ЗНО

7.       https://zno-ua.net/lesson/english – підготовка до ЗНО

8.      http://subject.com.ua/zno.html – підготовка до ЗНО

9.       http://subject.com.ua/english/zno_2017/index.html – підготовка до ЗНО

10.  http://subject.com.ua/english/zno/index.html- підготовка до ЗНО

11.  https://zno.osvita.ua/english – підготовка до ЗНО з англійської мови

12.  https://zno.osvita.ua/german – підготовка до ЗНО з німецької мови

13.  https://www.znonasharu.org.ua/nimetcka-mova2018 – підготовка до ЗНО з німецької мови

14.   http://osvita.ua/test/training/5193 – підготовка до ЗНО з французької мови

15.  http://listenaminute.com – аудіювання з англійської мови